"Із яких причин і через кого спустошена земля наша?" – питання, що ставив собі Величко, ставимо тепер і ми по новій Руїні, по страшних літах большевицького панування на Україні. Козацький літописець бачив Україну, на яку наїхав ворог, з "градами і замками безлюдними", з "полями запустілими, непотрібною лядиною зарослими". Такою бачив її в ХІІІ віці Серапіон, коли її звоював "язик немилостив і землю нашу пусту сотвориша, і гради наші пліниша, і церкви святия разориша, і братію нашу убиша, і порабощени от іноплеменник" були ми так, як і за большевизму.
Звідки впало це рабство, з яких причин "лицарські сини" обернені – за виразом Шевченка – в "свинопасів" і "хамових синів"? Чому їх, як Навином ворожі народи, обернуто в "дроворубів і водоносів" вибраного племени, в гелотів? Чому і за що звалилися на нас ці апокаліптичні часи? Бо, як і за Серапіона, повинен нас огортати страх "не ради самого бідствія", а "ради вини бідствія, то есть гріхів".
Дослідити "вину бідствія", що впало на нас – мета цієї книги.
Вчора: | 3 |
За цей тиждень: | 3 |
За попередній тиждень: | 96 |
У цьому місяці: | 12 |
За попередній місяць: | 79 |
Всього: | 41304 |